Мішель Терещенко – нащадок фінансової династії, перших цукрозаводчиків, льоновиробників, підприємців з великої букви, які не тільки заробляли для себе, а й вклали величезні суми в країну. Будували будинки, допомагали лікарням, притулкам, мистецтву… Близько 80 % всього прибутку Терещенки віддавали на благодійність. Спадкоємець меценатів зараз не володіє розкішними замками, яхтами, не є власником титулів, в його володінні трикімнатна квартира, фамільний прапор із зображенням левів і жовто-синій герб. Проте він став продовжувачем справи родини на українських землях…
У минулому номері журналу ми писали про перших олігархів України, про династію, яка починала з дрібної торгівлі, а згодом стала однією з найпочесніших і найзаможніших родин ХIХ-го – ХХ-го століть. Під назвою «Солодка імперія родини Терещенків» розповідалось про Артемія Терещенка, який під час реформи 1861 року почав вкладати кошти у власне цукрове виробництво. Коли багато поміщиків не змогли господарювати в нових умовах, Терещенко скуповував у них заводи по низькій ціні.Правнук Артемія – Михайло, здається, увібрав у себе всі найкращі риси родини: він вільно володів тринадцятьма мовами, вивчав музику, досконало знав ази математики, йому майже завжди щастило у казино. Перший раз, коли Михайло сів за гральний стіл, його виграш склав таку суму, що казино не змогло з ним розрахуватися. Після смерті дядька Олександра, Михайло став головою промислової імперії і одним з найбагатших людей у світі.Хоча і дід Михайло носив російський паспорт і не хотів його міняти, він не розумів тодішньої влади і усіляко виступав проти неї. Він прагнув змінити абсолютну монархію на парламентаризм, брав участь в зговорах проти царя. Будучи міністром при Тимчасовому Уряді, Михайло взяв борг для Росії, щоб вона надалі могла воювати в Першій світовій війні і віддавав його усе життя, навіть будучи у вигнанні. Як може одна людина спонсорувати цілу війну?! Він починав революцію проти тодішнього правління, а в результаті отримав ще більш жахливу диктатуру,арешт і імміграцію.
Недавно відбулася зустріч з нащадком олігархів і меценатів, відомим з поміж агробізнесменів і письменників , спадкоємцем фінансового таланту Мішелем Терещенком.
Мішель ( Михайло) народився 15 вересня 1954 року у Парижі. Працював у США підводником, а пізніше заснував власну компанію з виготовлення обладнання для підводного плавання й розведення водоростей на Філіппінах і Мадагаскарі. Після смерті батька Петра Михайловича, який був відомим вченим-хіміком, до речі, якраз батько Мішеля і розробляв технологію виготовлення біопалива з ріпаку, Мішель приїхав на Україну. Наразі Терещенко «розривається» між Києвом і Глуховим ( місто де проживала династія Терещенків). У Глухові Мішель займається виробництвом короткого льону, де купив три льонозаводи. У 2006 році він отримав пропозицію взяти в оренду три тисячі гектарів на Сумщині, на цих землях колись родина Терещенків вирощувала цукрові буряки. Але вирощування буряків на сумських землях нині не актуально, а от вирощування льону і коноплі – в самий раз. Як каже Мішель: «Цукрові буряки треба вирощувати на Західній Україні, а біля Глухова – льон. Тут грунт повністю підходить саме для цієї культури». Нині у Глухові, в будинку Терещенків, Мішель знімає в оренду офіс. У цьому будинку тепер інститут луб’яних культур, якось Мішель допоміг інституту укласти договір з французами, останні забезпечили Україну технологіями для селекції конопель.
На сьогоднішній день Мішель надає консультації з аграрних питань французьким бізнесменам. А на запитання: «Чи допомагаєте ви словом українським аграріям?» Мішель відповідає: «Якщо прийдуть до мене, то чому б і не допомогти, а так, то до мене ніхто не звертається, тільки французи».
Зустріч з паном Терещенком відбулася в його офісі в центральній частині Києва. Працівники, як і сам Мішель, дуже привітні і компетентні, розмовляють на рідній для керівника мові – французькій, і на нашій українській. Спадкоємець роду фінансистів обіцяє, що з часом обов’язково вивчить українську мову, а тепер він старається спілкуватися російською, в якій присутній елегантний французький акцент.